Представники КНУВС виступили на Конгресі українських і польських істориків

Упродовж 6-8 травня у Барануві-Сандомирському (Республіка Польща) проходив Польсько-український конгрес істориків, присвячений багатостолітній та багатовимірній історії взаємин обох народів від епохи Середньовіччя до сьогодення. Сучасні проблеми та виклики українсько-польського діалогу також активно обговорювалися учасниками наукового форуму. Організаторами Конгресу виступили Український інститут національної пам’яті та Centrum Mieroszewskiego (Центр Мєрошевського). У складі української делегації вчених в роботі конгресу взяв участь голова Вченої ради Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор Ігор Цепенда, який виступив із доповіддю, присвяченою нормативному підходу в історіографії та співвідношенню між історією, правом і пам’яттю в контексті українсько-польських взаємин в роки Другої світової війни. Професор Ігор Цепенда також модерував панель «Від ПНР і УРСР до Третьої Речі Посполитої та незалежної України (ХХ–ХХІ ст.)», присвячену переходу від історії, контрольованої імперіями та комуністичними режимами, до історії, за яку відповідальність несуть самі народи.
Карпатський національний університет імені Василя Стефаника на Конгресі представляли також професор кафедри всесвітньої історії КНУВС факультету історії, політології і міжнародних відносин , директор Центру медієвістичних студій Mирослав Волощук та асистент кафедри всесвітньої історії КНУВС, провідний фахівець ЦМС Oстап Кардаш у складі делегації молодих українських дослідників. Професор Мирослав Волощук взяв участь у дискусійній панелі “Русини і поляки X–XVI ст.”, зосередившись на багатовимірних відносинах русинів і поляків у X–XIV століттях й окресливши масштаби та статистичний вимір міждинастичних контактів Русі з П’ястами: матримоніальної політики, військових кампаній, міграції еліт і місць пам’яті. Окрім руських поселенців у землях П’ястів і ляхів на території Русі, референти артикулювали проблематику королівських традицій Польщі і Русі ХІ – початку XV ст. Не менш важливо, те що у процесі дискусії анонсувався вихід у найближчому майбутньому монографії М. Волощука під назвою “Руські поселенці в землях династії П’ястів (кінець Х – середина ХIV ст.)” в серії “Монографії Центру медієвістичних студій (Series Mediaevalis)”.
Наприкінці другого дня роботи конгресу (7 травня) його учасникам-представникам ЦМС разом з головою Українського інституту національної пам’яті Олександром Алфьоровим вдалося відвідати Завихост і місце загибелі (19 червня 1205 р.) князя й “самодержця всієї Русі” Романа Мстиславовича на переправі через Віслу, де галицькі та волинські війська зіткнулися із силами синів краківсько-сандомирського князя Казимира Справедливого – Лешеком Білим і Конрадом Мазовецьким. Під час бою князь Роман героїчно загинув та був похований спершу у Сандомирі, а згодом перепохований у волинському Володимирі. Сподіваємося, що це місце нашої історичної пам’яті в осяжному майбутньому отримає належне ознакування.
Віримо в те, що Польсько-український конгрес істориків і підписане за результатами його проведення майбутнє комюніке винесе на новий рівень професійне обговорення спільних питань історичного минулого України і Польщі.