Волощук Мирослав Михайлович

Доктор історичних наук, професор, директор Центру медієвістичних студій

ORCID ID: 0000-0002-1737-7205

Scopus ID: 57200183525

WoS ID: AAS-4803-2021

Google Scholar

Academia.edu

 

Персональна інформаціяОсновні публікаціїДіяльністьКонтакти

Народився у селі Черганівка (хутір Волійця) Косівського району Івано-Франківської області 2 липня 1979 року у сім’ї вчителів.

Батько Волощук Михайло Петрович (5 серпня 1954 – 5 липня 2014) на той час працював у ЗОШ №1 м. Косів вчителем образотворчого мистецтва і креслення.

Мати Волощук (дівоче – Шепетюк) Ірина Дмитрівна (26 лютого 1955 р. н.) на той час працювала у ЗОШ №1 м. Косова на групі продовженого дня.

Члени родини як із батькової, так і з материної сторони упродовж 40-х років ХХ ст. зазнали політичних репресій і переслідувань.

Від 1981–1982 рр. у зв’язку із розлученням батьків виховувався матір’ю та її родиною у селі Воскресинці Коломийського району Івано-Франківської області, де 1985 р. пішов до школи, у якій провчився до 1992 року. Родина відзначалася великою любов’ю до знань, мала бібліотеку. Дід – Шепетюк Дмитро Йосафатович (25 жовтня 1925 – 6 листопада 2013) на той час був директором школи села Дебеславці Коломийського району Івано-Франківської області, бабуся – Шепетюк Ганна Миколаївна (дівоче – Лепкалюк, 12 вересня 1931 – 10 травня 2005) – вчителем групи продовженого дня ЗОШ села Корнич Коломийського району Івано-Франківської області.

Упродовж 1992–1995 рр. навчався у Технічному ліцеї № 14 м. Коломиї Івано-Франківської області, активно займався футболом (І розряд ДЮСШ). Історія, як і читання загалом, належала до одних із хобі. За результатами отримання призового місця у Обласній олімпіаді з історії 1995 р. у родині було прийнято рішення спробувати вступити після 10-го класу (sic!) на І курс історичного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, де навчався упродовж 1995–2000 рр. Під керівництвом кандидата історичних наук, доцента Олега Жерноклеєва 2000 р. захистив магістерську роботу «Русько-угорські відносини ІХ–ХІІІ ст.» та по завершенні навчання отримав диплом із відзнакою.

Значний вплив на особистісний та професійний педагогічний розвиток справила упродовж літніх сезонів 1998–2002 рр. робота у спортивно-оздоровчому комплексі «Смерічка» (директор – кандидат педагогічних наук, професор Микола Соя).

Упродовж 2000–2003 рр. навчався при аспірантурі кафедри всесвітньої історії, де під керівництвом доктора історичних наук, професора Миколи Кугутяка готував до захисту кандидатську дисертацію «Військово-політичні стосунки Угорського королівства з Галицьким та Галицько-Волинським князівством (кінець ХІІ–ХІІІ ст.)», яку успішно захистив у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича 30 вересня 2005 р. Продовження наукових студій увінчалося написанням одноосібної монографії «“Русь” в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції», котру успішно захистив як докторську дисертацію в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича Національної Академії наук України та Інституті народознавства Національної Академії наук України (Львів) 27 травня 2015 р. (науковий консультант – доктор історичних наук, професор Леонтій Войтович).

Нагороди

Мирослав Волощук – стипендіат упродовж 2005–2025 рр. низки програм у Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії, Франції, Німеччині, Румунії. Учасник спільних грантових проектів, літніх шкіл із науковцями партнерами з Польщі, Словаччини, Литви, Латвії та інших країн Європи.

2006 р. за особливі заслуги відзначений нагородою Івано-Франківської обласної ради «Кращий молодий вчений року», 2016 р. – угорською урядовою нагородою «PRO CULTURA HUNGARICA», 2023 р. – ювілейною медаллю Івано-Франківської обласної ради «Галичу — 1125».

Індивідуальні монографії та участь у колективних монографічних виданнях:

  1. Старожитності Гу­цуль­щи­ни. Джерела з етнічної історії населення Українських Карпат. Каталог пам’яток істо­рії та культури : В 2 т. / [авторський колектив Б. Томенчук, М. Кугутяк, П. Сіреджук, І. Кочкін, М. Волощук]. – Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2011. – Т. 2. (городи­ща, замки, осередки солевидобутку, давні транскарпатські шляхи).
  2. «Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міґрації / відп. ред. Леонтій Войтович. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014.
  3. Русь «після Русі». Між короною і булавою. Українські землі від королівства Русі до Війська Запорізького / [авторський колектив В. М. Горобець, М. М. Волощук, А. Г. Плахонін, Б.В. Черкас, К. Ю. Галушко]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016.
  4. Chowaniec Czesław. Historia twierdzy stanisławowskiej (1662–1812) / redakcja naukowa Myrosław Wołoszczuk, Norbert Mika, Zenowij Fedunkiw. – Iwano-Frankiwsk : LADEX, 2018.
  5. Voloscsuk M. „Rusz” a Magyar Királyságban (XI. század – a XIV. század második fele): társadalom-politikai szerep, vagyoni viszonyok és migráció. Monográfia. Budapest – Ungvár, 2018.
  6. Voloshchuk M. Ruthenians (the Rus’) in the Kingdom of Hungary, 11th to Mid-14th Centuries. Settlement, Property, and Socio-Political Role / [translated by Yaroslav Prykhodko]. East Central and Eastern Europe in the Middle Ages, 450–1450 / [General Editors Florin Curta and Dusan Zupka]. Leiden ; Boston : Brill, 2021. Vol. 76.
  7. Волощук М. М. Фронтири Русі Х–XIV століть. Український мультифронтир: нова схема історії України (неоліт – початок ХХ століття) / упор. Сергій Громенко. Харків : ВД «Фабула», 2024. С. 237–256.

Статті:

  1. Русско-венгерские отношения периода хана Узбека (1313–1342). Золотоордынская цивилизация. Казань, 2013. № 6. С. 61–70.
  2. «Русь» в чешских землях (Богемия, Моравия, Силезия) XI–XIV вв.: избранные проблемы. Rossica antiqua. Исследования и материалы. Санкт-Петербург, 2014. № 2. С. 3–42.
  3. Католицькі єпископи з династії Рюриковичів у XII–XIV століттях. Colloquia Rus­sica / [pod red. V. Nagirnego]. Kraków : Uniwer­sytet Jagiełłoński, 2018. Series I. V. 8 : Religions and beliefs of Rus’ (9th–16th centuries). Publication from the 8th International Scientific Conference, Lviv, 5th–8th November, 2017. S. 291–302.
  4. W kwestii obecności Rusinów na dworze księżnej Grzymisławy – wdowy (1227–1258) po księciu krakowsko-sandomierskim Leszku Białym. Tractu temporis. Ludzie – regiony – fakty. Księga jubileuszowa dedykowana Dr hab. Prof. UŁ Tadeuszowi Nowakowi / red. Tadeusz Grabarczyk, Anna Kowalska-Pietrzak]. Łódź ; Wieluń : Wieluńskie Towarzystwo Naukowe, 2017. S. 25–65.
  5. Ruthenian-Hungarian matrimonial connections in the context of the Rurik dynasty inter-dynasty policy of the 10th–14th centuries: selected statistical data. Codrul Cosminului. 2018. Vol. XXIV. № 3. S. 7–30.
  6. Мовою джерел? Термінологічні аспекти історіографічного державонайменування на прикладі Галицької землі Х–XIV ст. Colloquia Rus­sica / за ред. Віталія Нагірного і Мирослава Волощука. Івано-Франківськ ; Краків : Лілея НВ, 2018. Series II. Vol. 4 : Середньовічна Русь: проблеми термінології. С. 265–295.
  7. Ruthenian-Polish matrimonial relations in the context of the inter-dynastic policy of the house of Rurik  in the 11th–14th centuries: selective statistical data. Codrul Cosminului.  2019. Vol. XXV. № 1. 95–126.
  8. Ruthenian court of the Rurik dynasty princess in the lands of the Piast dynasty of the 11th century: the attempt of the searching and reconstruction. Journal of Vasyl’ Stefanyk PreCarpathian National University. Series of Social and Human Sciences. 2019. Vol. 6. № 2. 37–48.
  9. Rusini w miastach śląskich w XII–XIV wieku. VI Kongres mediewistów polskich / pod red. Wojciecha Iwańczaka, Stanisława Rosika, Przemysława Urbańczyka. Wrocław : Chronicon, 2022. T. 5 : Polska i jej sąsiedzi w dobie średniowiecza. Kultura umysłowa, życie społeczne, polityka. S. 101–113.
  10. Galich, was it a real (part of) Rus’? Constantine’s Letters. 2021. Vol. 14. Issue 2. P. 37–50.
  11. Кого відправляли угорські королі ХІІ–ХІІІ ст. in variis legacionibus nostris in Rutheniam: родинна належність та соціальне становище. Colloquia Rus­sica / [pod red. V. Nagirnego]. Kraków : Uniwer­sytet Jagiełłoński, 2021. Series I. Vol. 10 : Dypłomacja Rusi średniowiecznej (X–XVI w.). Publication from the 10th International Scientific Conference, October 9–11, Krakow, Poland. S. 103–131.
  12. Русини-міщани малопольських міст XIII–XIV ст.: проблеми пошуку та ідентифікації. Український історичний журнал. 2021. № 2. С. 19–28.
  13. «Легенда історичного факультету». Пам’яті Ярослава Юрійовича Заборовського. Галичина: науковий і культурно просвітній краєзнавчий часопис. 2021. Вип. 34. С. 153–165.
  14. The Court of Rostyslav Mykhailovych, Prince and Dominus of Machou, in Hungary (an Excerpt from a Family History Between the Late 13th and Mid 14th Centuries). Journal of Vasyl’ Stefanyk PreCarpathian National University. Series of Social and Human Sciences. 2020. Vol. 7 (2). S. 41–49.
  15. Руські бранці Арпадів та угорські бранці Рюриковичів ХІ–ХІІІ ст.: порівняльний аспект. Byzantinoslovaca. Bratislava, 2020. R. VII. S. 121–133.
  16. The Principles of Ancient Rzeczpospolita Formation: The Medieval Ruthenian Dimension. The Polish-Lithuanian Commonwealth. History, Memory, Legacy / by Andrzej Chwalba and Krzysztof Zamorski. New–York ; London : Routledge, 2020. P. 41–59.
  17. Rusini w miastach śląskich w XII–XIV wieku. VI Kongres mediewistów polskich / pod red. Wojciecha Iwańczaka, Stanisława Rosika, Przemysława Urbańczyka. Wrocław : Chronicon, 2022. T. 5 : Polska i jej sąsiedzi w dobie średniowiecza. Kultura umysłowa, życie społeczne, polityka. S. 101–113.
  18. Проблеми та перспективи пошуку руських поселенців у землях Пястів ХІ–XIV ст.: деякі антропонімічні ремарки. Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи. Збірник наукових праць. Кам’янець-Подільський, 2022. Вип. 10 : на пошану доктора історичних наук О. Б. Головка. С. 359–375.
  19. Гунгаристика в діяльності Центру медієвістичних студій. Українська гунгаристика. Ужгород, 2022. Вип. 2. С. 95–98.
  20. Князь Данило Романович та угорські королі 1205–1235 рр. Частина 2. Галичина: науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. Івано-Франківськ, 2023. Вип. 36. С. 7–27.
  21. Русь між Сходом і Заходом. Локальна історія. 2023. № 3 (53). С. 48–53.
  22. В канун захвата Мстиславом Мстиславовичем Галича (конец марта – начало апреля 1221 г.). Просопография участников битвы. Oblicza wojny / pod red. T. Grabarczyk, M. Pogońska-Pol. Łódź 2023. T. 7 : Przed bitwą. S. 41–93.
  23. Невінценосні еліти руського (?) походження на військовій службі Пястів кінця XII – першої половини XIV ст.: деякі антропонімічні спостереження. Oblicza wojny. Łódź 2023. T. 8 : Narzędzia wojny. S. 37–53.
  24. Родинна та професійна діяльність краківського містянина Миколи Русина у першій половині XIV ст. Europa Środkowo-Wschodnia w średniowieczu i wczesnej nowożytności. Studia poświęcone pamięci Norberta Miki. Kraków : Avalon, 2023. S. 123–135.
  25. Вальденський магістр Symon de Galicz de Ungaria. Галич. Збірник наукових праць / за ред. А. Стасюка. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2023. Вип. 8. С. 105–128.
  26. Halych and Galicia (Until 1772) in the Foreign Policy of the Rulers of Moldova. Experience of the Source Studies and Periodization. New Europe College Yearbook 2022–2023. Bucharest, 2023. Vol. 2. P. 245–272.
  27. Rod Hont-Poznanovcov v rusko-uhorských vzťahoch 11.–13. storočia. Slovenský časopis historický. 2024. № 1. S. 37–70.
  28. Місця вічного спочинку руських людей у землях Пястів кінця Х – середини ХІV ст. Галичина: науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. Івано-Франківськ, 2024. Вип. 37. С. 7–24.
  29. „Династичні” імена Рюриковичів серед вінценосних та невінценосних еліт земель Пястів ХІІ–ХІІІ ст.: приклад Володимира. VII Kongres mediewistów polskich / pod red. Jerzego Sperki i Sobiesława Szybkowskiego. Wrocław : Chronicon, 2024. T. 3 : Migracje elit rycerskich i szlacheckich w średniowieczu w Polsce i krajach ościennych. S. 13–22.
  30. Where Could Prince Izyaslav Volodymyrovych Escape from Terebovlia in September 1210/11? Oblicza wojny. Łódź 2024. T. 10 : Społeczne skutki wojen. P. 9–16.
  31. Руські невінценосні поселенці в землях П’ястів ХІ – середини XIV ст.: іменослов та ідентифікації. Український історичний журнал. 2025. № 1 (580). С. 7–27.
  32. Хто і коли міг посприяти укладенню двосторонньої угоди між самодержцем всієї Русі Романом Мстиславовичем і угорським принцом Андрієм? Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2025. № 2 (53). С. 8–17.
  33. Галицькі заручники з «Діянь Угорців»: спроба ідентифікації. Галич. Збірник наукових праць / за ред. А. Стасюка. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2025. Вип. 10. С. 23–41.

 

Підготовлені до друку періодичні видання:

  1. Галич. Збірник наукових праць / за ред. Мирослава Волощука. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2016–2019. – Серія 1–2.
  2. Студентські історичні зошити / за ред. Мирослава Волощука. – Івано-Франківськ, 2010–2025. – Вип. 1–17.

 

Рецензії:

  1. Щодра О. Руський елемент в Угорському королівстві до кінця XIV століття [рец.] Волощук М. “Русь” в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міґрації / [відп. ред. Л. В. Войтович]. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. – 496 с. Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. В. Алек­сандрович].Львів, 2014. Вип. 8. С. 383–388.
  2. Терський С. В. Волощук Мирослав. “Русь” в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міґрації / [відп. ред. Л.В. Войтович]. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. – 496 с. Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи. Збірник наукових праць. Кам’янець-Подільський, 2015. Вип. 4. С. 272–279.
  3. Nagirnyy V. Мирослав Волощук, «Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина ХІVст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції, відп. ред. Л. В. Войтович, Івано-Франківск : Лілея-НВ, 2014, 496 с. [Miroslav Vološčuk, «Rusi» v Uhorskom kra­ľov­stve (XI – druha polovica XIV stor.): socialna a politicka uloha, majetkove pomery, migracia, red. L. V. Voytovyč, Ivano-Frankivsk : Lileja-HB, 2014, 496 s.]. Colloquia Russica / [Vita­liy Nagirnyy, Adam Mesiarkin]. Krakov ; Bratislava : Uniwer­sytet Jagiełłoński, 2015. Series I. V. 5 : Rus’ a stredná Európa v 11. až 14. storočí. Publikácia z piatej medzinárodnej konferencie, Spišská kapitula, Slovensko 16–18. Október, 2014. S. 385–386.
  4. Жих М. рец. Волощук М. М. «Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міґрації / Відп. ред. Л. В. Войтович. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. 496 с. Rossica antiqua. Исследования и материалы. СПб., 2015. Вып. 2. С. 118–125.
  5. Мартынюк А. Русь по обе стороны Угорских гор (рецензия на книгу Мирослава Волощука «“Русь” в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції», Івано-Франківськ, 2014) // Studia historica Europae Orientalis. Научный сборник. – Минск, 2016. – Вып. 9. – С. 233–238.
  6. [Р]ичка [В]олодимир. Волощук М. М. «Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина ХІV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції. Відп. ред. Л.В. Войтович. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014, 496 с. Ruthenica. Київ, Т. 13. С. 244–245.
  7. Bartnicki Mariusz. rec. Myroslav Vološčuk, „Rus’” v ugors’komu korolivstvi (XI – druga polovina XIV st.): suspil’no-politična rol’, majnovi stosunki, migracji, Lileja-NV, Ivano-Frankivsk 2014, ss. 496. Res Historica. 2016. №. S. 277–287.
  8. Юрасов М. Волощук М. «Русь» в Угорському королiвствi (XI – друга половина XIV ст.): суспiльно-полiтична роль, майновi стосунки, миґрацiп. Iвано-Франкiвськ: «Лiлея-НВ», 2014. Средневековая Русь / [отв. ред. А. А. Горский]. Москва : Индрик, 2018. Вып. 13. С.281–292.

Про нього:

  1. Жерноклеєв Олег. Волощук Мирослав Михайлович. Інститут історії і політології: 70 років педагогічної, наукової й громадської діяльності / під ред. М. Кугутяка. Івано-Франківськ : видавець Третяк І. Я., 2010. С. 128–129.

Викладає історію Середніх віків і спецкурси «Міжнародні відносини середини V – середини XVII ст.: європейський вимір», «Русько-угорські історичні зв’язки доби Середньовіччя (ІХ–XIV ст.)», «Актуальні проблеми сучасної медієвістики», «Гендерні студії з історії Русі Х–XIV ст.» та «Міграційні процеси та міжнародні відносини в Європі XXV ст.», «Джерела до вивчення української історії в країнах Центрально-Східної Європи».

Автор двох одноосібних і співавтор двох колективних монографій, написав понад 100 наукових статей (зокрема, в категоріях А – Scopus і Web of Science) та рецензій в Україні, Польщі, Росії, Словаччині, Литві, Сербії, Румунії, Болгарії, Великобританії, Нідерландах, США тощо. Відмінно або добре володіє кількома іноземними мовами: польською, угорською, словацькою, англійською, російською, Читає й перекладає з латинської, німецької, чеської, білоруської, болгарської. Зокрема за його редакції і перекладу окрім низки наукових статей з’явилися на світ «Historia twierdzy stanisławowskiej (1662–1812)» (IwanoFrankiwsk : LADEX, 2018. 318 s.) Чеслава Хованця (Czesław Chowaniec, 1899-1968), а також перекладена з угорської мови серія публікацій японського історика Тору Сенґи під узагальненою назвою «Галич, Галицька та Руська землі у взаємовідносинах з Угорщиною ХІ–ХІІІ сторіч» (Галич. Збірник наукових праць / за ред. Мирослава Волощука. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2020. Серія 2. Вип 5. 272 c) та угорської професорки Університету міста Печ Марти Фонт «Галич у системі русько-угорських відносин ХІ–ХІІІ ст.» (Галич. Збірник наукових праць / за ред. Мирослава Волощука. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2021. Серія 2. Вип. 7). Монографію «“Русь” в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції» 2021 р. у скороченому, виправленому, доповненому та доопрацьованому вигляді було перекладено та опубліковано англійською мовою видавництвом Brill (Ляйден, Нідерланди) під назвою «Ruthenians (the Rus’) in the Kingdom of Hungary, 11th to Mid-14th Centuries Settlement, Property, and Socio-Political Role» (Leiden ; Boston : Brill, 2021. 347 p.).

Організатор та співорганізатор (спільно з доктором Віталієм Нагірним із Ягелонського університету у Кракові, Польща) низки міжнародних наукових конференцій обох серій Colloquia Russica (зокрема особисто ініційовані та проведені у Івано-Франківську 2011 та 2017 рр.), а також: присвяченої 755-річчю з часу коронації Данила Романовича (1200/1–1264) наукової конференції з міжнародною участю проведеної 19–21 грудня 2008 р. спільно зі Студіями Східної Європи Варшавського університету у Дорогочині (Польща); присвяченої 620-й річниці Віленсько-Радомської угоди Міжнародної наукової конференції «Гедиміновичі – литовська династія, її роль та впливи в історії Центрально-Східної Європи», проведеної 25–26 червня 2021 р. спільно з Інститутом Великого князівства Литовського (Каунас, Литва), Університетом імені Вітовта Великого (Вільнюс, Литва), Студіями Східної Європи Варшавського університету та Інститутом історії імені Тадеуша Мантойффля Польської Академії наук (Польща); VII (9–10 червня 2022 р.) і VIII (1–2 червня 2023 р.) Міжнародної наукової конференції серії «Oblicza wojny» (на базі Лодзького університету).

Від 2010 р. – відповідальний секретар, а з 2019 р. – головний редактор «Студентських історичних зошитів» (виходять при кафедрі всесвітньої історії, а з 2016 р. – при Центрі медієвістичних студій Факультету історії, політології і міжнародних відносин)

2015 р. при кафедрі всесвітньої історії ініціював створення Центру медієвістичних студій (далі – ЦМС), покликаного розвивати дослідження та популяризацію середньовічної історії. Директор ЦМС на громадських засадах

Упродовж 2016–2020 рр. – головний редактор першої серії збірника наукових праць «Галич»

Від 2016 р. – головний редактор другої серії збірника наукових праць «Галич»

Від 2019 р. – головний редактор наукового і культурно-просвітнього, краєзнавчого часопису «Галичина»

Від 2019 р. – гарант Освітньо-наукової програми (ОНП) PhD доктор філософії для спеціальності «Історія та археологія»

Член спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій

Д 20.051.05 – 07.00.01 «Історія України», 07.00.05 «Етнологія» (2016–2019), ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (Івано-Франківськ)

Д 20.051.05 – 07.00.01 «Історія України», 07.00.05 «Етнологія» (2019–2022), ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (Івано-Франківськ)

Д 20.051.05 – 07.00.01 «Історія України», 07.00.02 «Всесвітня історія», 07.00.05 «Етнологія» (2022–2025), Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ)

Д.35.051.12 – 07.00.01 «Історія України», 07.00.02 «Всесвітня історія» (2023–2026), Львівський національний університет імені Івана Франка (Львів)

Входить до редколегій низки українських і зарубіжних наукових періодичних та серійних монографічних видань, зокрема:

Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. Київ, 2019–. Вип. 4–

Українознавчі студії, Івано-Франківськ, 2019–. Вип. 19–. (категорія Б)

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. Київ. 2020– (категорія Б)

Studia historica Europae Orientalis. Научный сборник. Минск, (2017–2022). Вып. 10–13. (категорія Б)

Oblicza wojny. Łódź, 2020. (категорія Б)

Faesciculi Archeologiae Historicae. Łódź, 2020. (фахове видання Польщі)

Slovenský historický časopis, Bratislava, 2022– (фахове видання Словаччини)

Українська гунгаристика. Наукове періодичне видання. Ужгород, 2019–

Записки Львівського медієвістичного клубу. Львів, 2017–

Український історичний журнал, Київ, 2023– (категорія А)

Journal of the Institute of Latvian History, 2024– (категорія А)

Monografie Pracowni Badań nad Dziejami Rusi Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego w Bydgoszczy, 2023–

Christianity and Conversion in East Central, Eastern and Northern Europe, c. 800–1500, видавнича серія Петера Ланґа, 2024–

Із 2011 р. член Commission of the Earliest History of the Slavs at the International Committee of the Slavists (Познань, Польща).

Із 2016 р. – учасник Українсько-угорської спільної комісії істориків.

Із 2022 р. – іноземний член Угорської Академії наук (Будапешт, Угорщина)

2022–2023 рр. – експерт Українського культурного фонду (Київ, Україна)

Підготував до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук:

Стасюк Андрій Євгенович. Місіонерська діяльність Ордену францисканців на Русі ХІІІ – першої третини XV ст. Дис. кандидата історичних наук, 07.00.02 – всесвітня історія. Львів : Національна Академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Інститут народознавства, 2016.

Тимар Ірина Іванівна. Образ половців в польській історичній думці ХІ–XV ст. Дис. кандидата історичних наук, 07.00.02 – всесвітня історія. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2021.

Кардаш Остап Назарович. Латинська та кирило-мефодіївська церковні традиції ІХ–ХІ ст.: східний фронтир канонічного протистояння. Дис. доктора філософії (PhD). Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2024.

Офіційний опонент дисертаційних досліджень:

Мателешко Юрій Павлович. Політико-адміністративний устрій Київської Русі ІХ – початку ХІІ століття. Дис. кандидата історичних наук, 07.00.01 – історія України. Ужгород : Ужгородський національний університет, 2008.

Гаврилишин Марія Романівна. Політичні і шлюбні зв’язки британських династій з Рюриковичами у ІХ–ХІ ст. Дис. кандидата історичних наук, 07.00.02 – всесвітня історія. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016.

Зубанич Ласлов Ласлович. Суспільно-політичний розвиток дворянських родин Північно-Східної Угорщини у 1526–1657 рр. Дис. кандидата історичних наук, 07.00.02 – всесвітня історія. Ужгород : Ужгородський національний університет, 2016.

Blanár Dominik. Dejiny Omodejovcov z rodu Aba. Bratislava : Univerzita Komenského, 2019.

Луцик Ірина Павлівна. Християнські некрополі Галицько-Волинських земель ХІ–ХІV століть. Дис. Доктора філософії, 032 – історія та археологія. Гуманітарні науки. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крипякевича Національної Академії наук України, 2023.

Bogdanoviča Tatjana. Daugavpils jezuītu arhīva dokumentu kompleksa reprezentativitāte Latgales teritorijas kontekstā (17.–18. gadsimts). Riga : Latvijas Universitātes, 2024.

Smrž Pavel. Livonsko a středověká Rus: na hranicích dvou světů. Praha : Univerzita Karlova, 2024.

Від 2016 р. активно співпрацює із вітчизняними та зарубіжними телевізійними проектами, котрі популяризують історію середньовіччя, зокрема: «Україна: повернення своєї історії», «Таємниці великих українців» (Телеканал «1+1», Акім Галімов), «Творення України: сильні особистості, складні рішення» («Ukraine.Sense.Community», Кирило Караченцев), «Sykehuset Telemark» (Harald Omland, Осло, Норвегія) та низкою телепроектів і телеканалів Івано-Франківська.

Володіє коричневим поясом із джиу-джитсу (1 кю).